Словник Української Мови
Буква
1. Рід дерев і кущів родини бобових, що мають перисте листя та запашні білі або жовті квіти, зібрані в китиці; поширені переважно в теплих країнах.
2. Розмовна назва робінії звичайної (хибної акації) — дерева з білими духмяними суцвіттями, яке часто вирощують у парках і садах в Україні.
Приклад 1:
Там росли акація, тамариск, смоківниця (фіга, інжир), сикомор (дика смоківниця), персей, пальма (фінікова та дум), лотос, папірус (з нього єгиптяни робили матеріал для письма та невеликі річкові судна), долину вкривав густий трав’яний килим. Весною в долині бродили дикі віслюки, берберійські вівці, зубри, антилопи, газелі, жирафи, леви та леопарди, а нільські болота обжили дикі кабани.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”