Значення
-
АКАТАЛЕ́КТИКА, и, жін., літ. Властивість вірша, у якому всі рядки мають повну, неусічену стопу; відсутність каталектики (усічення) у віршовому розмірі; повнота ритмічного закінчення віршового рядка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акаталектика, р. акаталектики, д. акаталектиці, з. акаталектику, о. акаталектикою, м. акаталектиці, к. акаталектико