Значення
-
АКАТАЛАЗІЯ, ї, жін., спец. 1. Нездатність до розуміння, пізнання; неможливість осягнути сутність речей, явищ (у філософії, психології).
-
У медицині, психіатрії — розлад мислення, що виявляється в нездатності зосередитися, утрудненні розуміння сенсу слів, ситуацій або логічних зв’язків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акаталазій, р. акаталазія, д. акаталазієві, з. акаталазія, о. акаталазієм, м. акаталазієві, к. акаталазію