агротехніка

АГРОТЕ́ХНІКА, и, жін. 1. Сукупність спеціальних прийомів і методів обробітку ґрунту, вирощування сільськогосподарських культур, догляду за рослинами, застосування добрив тощо, спрямованих на підвищення врожайності; система землеробства.

2. Навчальна дисципліна, що вивчає ці прийоми та методи.

Приклади вживання

Приклад 1:
Агротехніка не змінюється на протязі всього періоду досліджень. Добрива та засоби захисту від бур’янів і шкідників не застосовуються.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |