агроекосистема

Приклад 1:
Результати цієї наукової роботи у тезисному варіанті виглядають таким чином: вивчені склад і властивості едафотопів, створених з гірських порід і дана їм еколого -біологічна оцінка; вперше встановлені види рослин, які є найбільш придатними для 58 впровадження на рекультивованих землях степової зони України; вперше для практичної мети рекультивації розроблена математична модель розрахунку еколого -біологічних характеристик кореневих систем, що є основою для проведення фітомеліоративних заходів; вперше в агрономіч ній науці досліджено процес транслокації (самозбереження) рослин, тобто процес внутришньотканинного перерозподілу речовин і енергії самою рослиною в ту свою частину, де в даний момент в них є найбільша потреба; вперше встановлена циклічна динаміка загальної чисельності мікроорганізмів і окремих їх фізіологічних груп; визначені ендодинамічні особливості формування ґрунтових мікроорганізмів і їх пул у верхньому шарі едафотопів; вперше розкрита інтенсивність розкладання коренів трав’янистих рослин в умовах тех ногенного середовища, що пояснює особливості біологічного фактора ґрунтоутворення в таких незвичайних умовах; встановлений рівень ферментативної активності едафотопів і вперше розроблені градації ступеня їх біогенності за активності ферментів, що відбиває рівень гумусо – і структуроутворення; доведена можливість використання особливостей розвитку кореневих систем рослин і ґрунтових мікроорганізмів, а також активності ферментів в якості самих надійних і об’єктивних грунтово -діагностичних ознак при еколого – біологічній оцінці та експертизі еродованих і рекультивованих ґрунтів; встановлені консортивні зв’язки в системі едафотоп – мікроорганізми – коріння, що відображають спрямованість ґрунтоутворювального процесу; доведена доцільність створення високопродуктивних рекультивованих ґрунтів, покритих шаром ґрунтової маси чорнозему, а також можливість використання едафотопів без ґрунтового покриття під бобово -злакові травосуміші, що служать основою кормової бази місцевого тваринництва; вперше розроблено стратегію підви щення рівня біогенності едафотопів техногенних ландшафтів на основі пріоритетної ролі біологічного фактору ґрунтоутворення; дано абсолютно нове визначення і розширено поняття «агроекосистема»; розроблені унікальні технології рекультивації порушених земель, згідно з якими на місці кар’єрних розробок створюються продуктивні сільськогосподарські угіддя; вперше у вітчизняній науці відкрили явище родючості в осадових гірських 59 породах і встановили специфічність її прояву до різних видів рослин в порівнянні з непорушеними ґрунтами; вперше розроблена технологія створення плодово -ягідних насаджень на відвалах кар’єрів, що дозволяє звільнити старі садові площі під цінні польові культури; вперше в біологічній науці розроблена еколого – біологічна класифікація рослин, яка увійшла окремим розділом в підручники з геоботаніці, ґрунтознавства та землеробства. Виявивши ефект збагачення гірських порід поживними речовинами шляхом впровадження бобово -злакових культурфітоценозів, була обґрунтована практична цілеспрямованість фітомеліорації і визначені перспективні моделі рекультивованих земель з родючістю на рівні непорушених південних і звичайних чорноземів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”