Словник Української Мови
Буква
Агрегування, -я, с.
1. Дія за значенням агрегувати; об’єднання, з’єднання окремих частин, елементів, показників або даних в одну систему, групу чи сукупність.
2. Спец. Процес утворення агрегатів (у 2 знач.) з дрібних частинок, наприклад, у хімічній технології, ґрунтознавстві чи металургії.
Приклад 1:
Об’єднання і агрегування організаційних здатностей підприємства в дві метаздатності більш високого порядку складають основу багатьох робіт з теорії ресурсів. З 1990Фх років багато хто із спеціалістів з теорії ресурсів почали активно займатися з’ясуванням релевантності знання для конкурентних переваг підприємств.
— Котляревський Іван, “Енеїда”