АГРЕГА́ТНИЙ, прикметник.
1. Стосунковий до агрегату (у 1, 2 знач.); пов’язаний з ним. Агрегатний стан речовини; агрегатний цех.
2. Який складається з окремих агрегатів (у 1, 2 знач.); збірний, блоковий. Агрегатний верстат; агрегатне устаткування.
агрегатний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За систем ного використання компостів покращуються фізико -хімічні властивості ґрунтів: збільшується пул поживних речовин, знижується кислотність, покращується агрегатний склад. Надзвичайно бажаним є отримання компостів із запрограмованими характеристиками, в т.ч.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |