Значення
-
АГРАМАТИ́ЗМ, -у, чол., лінгв. 1. Відсутність або порушення граматично правильного мовлення, що виявляється в нездатності узгоджувати слова, змінювати їх за відмінками, родами, часами тощо; граматична незграбність. 2. Розлад мовлення, спричинений ураженням певних ділянок головного мозку, за якого людина втрачає здатність будувати речення та змінювати граматичні форми слів (в афазіології).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аграматизм, р. аграматизму, д. аграматизмові, з. аграматизм, о. аграматизмом, м. аграматизмі, к. аграматизме