аграматизм

АГРАМАТИ́ЗМ, -у, чол., лінгв. 1. Відсутність або порушення граматично правильного мовлення, що виявляється в нездатності узгоджувати слова, змінювати їх за відмінками, родами, часами тощо; граматична незграбність. 2. Розлад мовлення, спричинений ураженням певних ділянок головного мозку, за якого людина втрачає здатність будувати речення та змінювати граматичні форми слів (в афазіології).