Значення
-
АГОНІСТИКИ, ів, мн. (одн. агоністик, а, ч.). Історична течія в ранньому християнстві (IV–V ст.), що виникла в Північній Африці; послідовники цієї течії виступали проти церковної ієрархії, багатства духовенства та соціальної нерівності, проповідували аскетизм і мучеництво; часто вдавалися до радикальних дій, зокрема нападів на язичницькі храми та маєтки багатіїв. Синонім: циркумцеліони.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. агоністики, р. агоністиків, д. агоністикам, з. агоністики, о. агоністиками, м. агоністиках, к. агоністики