аглютинуючий
[ɑɦljutɪnujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика) Такий, що стосується аглютинації як способу утворення граматичних форм або похідних слів шляхом послідовного приєднання до основи або кореня однозначних афіксів (наприклад, у тюркських, фінно-угорських мовах).
- (Біологія) –
(біологія, медицина) Такий, що викликає аглютинацію — злипання та випадіння в осад мікроорганізмів, клітин (наприклад, еритроцитів) або частинок у присутності специфічних антитіл або інших речовин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аглютинуючий, р. аглютинуючого, д. аглютинуючому, з. аглютинуючого, о. аглютинуючим, м. аглютинуючім