аглая

1. (грецька міфологія) Одна з трьох харит (грацій), богинь краси, радості та урочистості; уособлення пишноти та блиску.

2. (астрономія) Мала планета (астероїд) номер 47 у Сонячній системі, відкрита 1857 року; названа на честь міфологічної богині.

3. (рідко, в літературі) Вживається як жіноче ім’я або поетичне найменування, що символізує красу, веселість.

Приклади:

Приклад 1:
Героїня у того трувера — не грекиня Аглая, а індійська красавиця, що була вже причарувала собою самого Олександра… бо це мало діятися аж тоді, як Олександр Македонський підбив Індію. Арістотель був дуже невдоволений з того Олександрового кохання і сварив його.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
— Менi здалося, що десь тут недалеко пройшла Аглая. Товариш Вовчик пiдкинув свої бiлi брови.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
— Товариш Вовчик уже говорив нам, — сказала Аглая. — Вiн теж приїхав на два мiсяцi.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”