1. Форма державного устрою, за якої верховна влада належить святим або релігійним діячам, яких вважають носіями божественної волі; різновид теократії.
агіократія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови