АГЕ́Й, невідм., ч. р. 1. Чоловіче ім’я, переважно біблійного походження; один із дванадцяти малих пророків Старого Заповіту, автор Книги пророка Агея.
2. У переносному вжитку, розм., заст. Уживається як звертання до незнайомої людини, часто з відтінком зневаги або фамільярності; те саме, що «агов», «гей». — Агей, чоловіче, чи далеко до міста?