АГА́ПЕ, невідм., жін. 1. У ранньому християнстві — спільна вечеря (трапеза) віруючих, що супроводжувалася молитвами та обрядами, символізуючи братню любов і єдність.
2. У сучасному богослов’ї та філософії — найвища форма любові, що ґрунтується на самовідданості, духовній близькості та безкорисливому служінні іншому, на противагу еросу (чуттєвій любові) та філії (дружній прихильності).