1. (у фонетиці) Позначає приголосний звук, що утворюється шляхом поєднання зімкнення та щілинного виходу повітря, тобто складається з двох фаз — імплозивної (мигтівого закриття) та експлозивної (розмикання з переходом у щілинний звук).
2. (про звук) Такий, що є африкатою; утворений за африкатним способом (наприклад, українські звуки [ц], [ч], [дж]).