1. (у математиці, геометрії) Перебувати у відношенні афінності; бути пов’язаним афінним перетворенням, при якому зберігається паралельність прямих, але можуть змінюватися відстані та кути.
2. (у хімії, металургії) Піддаватися афінажу — високотемпературному очищенню дорогоцінних металів (золота, срібла) від домішок у спеціальних печах.