1. (у фізиці, зокрема в теорії відносності) Пов’язаний з афінною геометрією; такий, що описує просторово-часові властивості Всесвіту без використання поняття відстані та кута, а лише з урахуванням паралельності прямих та відношення поділу відрізків.
2. (у математиці) Властивий афінному простору або афінній геометрії; що має стосунок до перетворень, які зберігають властивості паралельності та співвідношення відрізків на паралельних прямих.