1. (у математиці) що стосується афінної геометрії — розділу геометрії, що вивчає властивості фігур, які зберігаються при афінних перетвореннях (наприклад, паралельність прямих, відношення довжин відрізків, що лежать на одній прямій, співвідношення площ).
2. (у математиці) що має властивість афінності, тобто лінійності з можливим додаванням сталої; такий, що описується афінною функцією (наприклад, афінне перетворення).
3. (переносно, у філософії, психології) що стосується афектів, емоційно забарвлений (застаріле або спеціалізоване вживання, пов’язане з латинським «affinis» — споріднений, суміжний).