Значення
- (Медицина) –
Медичний термін, що означає втрату здатності ковтати внаслідок паралічу або спазму м’язів глотки та стравоходу, часто спричиненої ураженням центральної нервової системи.
- (Зоологія) –
У зоології — відсутність органів травлення (ротового отвору, кишківника) у деяких тварин-паразитів на дорослій стадії розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. афагія, р. афагії, д. афагії, з. афагію, о. афагією, м. афагії, к. афагіє