1. Експериментальний вид транспорту, що поєднує принципи залізничного та авіаційного транспорту: вагони (модулі) рухаються на повітряній подушці по спеціальній естакаді-направляючій, що дозволяє досягати високих швидкостей завдяки значно зменшеному опору.
2. Власна назва конкретного проєкту або моделі такого транспортного засобу, розробленого в СРСР наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років.