Аерон, -а, чол. рід. 1. У давньогрецькій міфології — божественний кінь, що належав богові війни Аресу; символ швидкості та войовничості.
2. У науковій фантастиці та фентезі — назва вигаданих транспортних засобів (літальних апаратів, космічних кораблів) або зброї, що використовує повітряні чи енергетичні потоки.
3. У хімії та фармакології — застаріла або діалектна назва деяких сполук азоту (від грец. ἀήρ — повітря), що використовувалися в медицині XIX — початку XX століття.