Значення
- (Техніка) –
Стаціонарний навігаційний пристрій на землі, що забезпечує пілотів літаків оптичними, звуковими або радіосигналами для орієнтування та безпечного виконання польотів.
- (Техніка) –
Відносно невеликий географічний об’єкт на місцевості (наприклад, водойма, лісова галявина, характерна будівля), який чітко видно з повітря і який використовується пілотами для візуального контролю шляху під час польоту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аеромаяк, р. аеромаяка, д. аеромаякові, з. аеромаяк, о. аеромаяком, м. аеромаякові, к. аеромаяку