АЕРОКОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, жін. Спец. Процес злипання (коагуляції) дрібних твердих частинок або рідких крапель, зважених у газовому середовищі (в аерозолях), під дією зовнішніх чинників, зокрема звукових чи ультразвукових коливань, електричного поля або додавання спеціальних речовин; застосовується для очищення промислових газів, осадження пилу та туманів.
аерокоагуляція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |