аер

[ɑɛr]

Буква:А

Значення

  1. (Міфологія) –

    (грец. Αἴηρ, Αἰθήρ) У давньогрецькій міфології — божество, уособлення верхнього шару повітря, найвищого та найчистішого, яким дихають боги; син Ереба (пітьми) та Нікс (ночі), брат Гемери (дня).

  2. (Література) –

    (заст., поет.) Найвищий, найтонший та найчистіший шар повітря, ефір; часто вживається в значенні просто неба, повітряного простору.

Більше записів