Значення
- (Міфологія) –
У давньогрецькій міфології — дочка Пандарея, дружина фіванського царя Зета, яка з ревнощів вбила свого сина Ітіла, прийнявши його за сина своєї невістки Нікобі, і була перетворена богами на соловейка (грец. ἀηδών — соловейко).
- (Література) –
Поетичне назва соловейка, що походить від імені міфологічного персонажа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аедон, р. аедона, д. аедонові, з. аедона, о. аедоном, м. аедоні, к. аедоне