1. У давньогрецькій міфології — дочка Пандарея, дружина фіванського царя Зета, яка з ревнощів вбила свого сина Ітіла, прийнявши його за сина своєї невістки Нікобі, і була перетворена богами на соловейка (грец. ἀηδών — соловейко).
2. Поетичне назва соловейка, що походить від імені міфологічного персонажа.