Аджем-оглани (від осман. عجم اوغلانلاری — «сини чужинців») — у Османській імперії XIV–XVII століть: юнаки-християни (переважно з балканських народів), взяті в яничарський корпус за системою девширме, які проходили початкову підготовку та вивчення мови й ісламу в турецьких сім’ях, а потім — спеціальне військове навчання для служби в яничарському війську.
У вужчому значенні — назва однієї з нижчих категорій яничарського корпусу, до якої зараховували новобранців-аджемів під час їхнього навчання та адаптації, перш ніж вони ставали повноцінними яничарами (оджаками).