Значення
- (Філософія) –
У філософії та логіці — другорядний, несуттєвий або випадковий ознака предмета, який не впливає на його сутність і може бути відокремлений від нього без зміни самої речі; протилежність — субстанція.
- (Лінгвістика) –
У мовознавстві — додатковий, другорядний член речення, який виражає обставину часу, місця, причини, мети тощо (обставина), або ознаку предмета (означення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ад'юнкт, р. ад'юнкта, д. ад'юнктові, з. ад'юнкта, о. ад'юнктом, м. ад'юнкті, к. ад'юнкте