1. У філософії та логіці — другорядний, несуттєвий або випадковий ознака предмета, який не впливає на його сутність і може бути відокремлений від нього без зміни самої речі; протилежність — субстанція.
2. У мовознавстві — додатковий, другорядний член речення, який виражає обставину часу, місця, причини, мети тощо (обставина), або ознаку предмета (означення).