АДВЕРСИ́В, а, чол., лінгв. Відмінок або синтаксична конструкція, що виражає значення протиставлення, невідповідності або заперечення очікуваного зв’язку між дією та її учасником; протиставний відмінок. У деяких мовах адверсив указує на суб’єкт, що зазнає дії всупереч власній волі або в контексті заперечення.
адверсив
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |