1. Той, хто вигадує, пропонує або впроваджує щось нове, несподіване, часто ризиковане чи експериментальне; новатор-авантюрист.
адвентикатор
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто вигадує, пропонує або впроваджує щось нове, несподіване, часто ризиковане чи експериментальне; новатор-авантюрист.
Відсутні