1. Лічильна форма церковнослов’янської абетки, що позначає число 1 (один), аналогічно до кириличного “аз” або латинського “а”.
2. У палеографії та джерелознавстві — позначення, символ або знак, що використовувався в старовинних рукописах, особливо церковних, для нумерації або позначення початку розділу.