Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до адміністрації, пов’язаний з управлінням, керівництвом чим-небудь; розпорядчий.
2. Який здійснює управління, керівництво; виконавчий.
3. Який ґрунтується на підпорядкуванні вищому керівництву, на формальному виконанні наказів, розпоряджень; бюрократичний.
4. Який визначається адміністративним правом, пов’язаний з діяльністю органів виконавчої влади (про правопорушення, стягнення, відповідальність тощо).
Приклад 1:
Були проаналізовані три основні бар’єри в розвитку не тільки міжнародної логістики, а взагалі міжнародної співпраці – інформаційний, митний та правно – адміністративний. Як головний бар’єр польські підприємства визначили митний (41% фірм), який в поєднанні з правним бар’єром становить для 73% закладів найбільш істотну перепону в розвитку їхньої міжнародної співпраці та логістики (рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”