Адібудда — у буддизмі махаяни та ваджраяни: поняття, що позначає споконвічного, самосущого Будду, першоджерело всіх будд і просвітлених істот; уособлення абсолютної, позачасової та невимовної природи реальності, яка передує будь-яким проявам.
адібудда
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |