Значення
- (Філософія) –
У філософії та теорії пізнання — повна відповідність образу, поняття або знання об’єктивній дійсності, що ним відображається; тотожність між суб’єктивним уявленням і об’єктивним станом речей.
- (Психологія) –
У психології — процес або результат досягнення відповідності, збалансованості між індивідуальними потребами, можливостями людини та вимогами навколишнього середовища.
- (Біологія) –
У біології та медицині — пристосування організму, його систем або органів до змін умов зовнішнього або внутрішнього середовища, що забезпечує збереження життєдіяльності; адаптація.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адеквація, р. адеквації, д. адеквації, з. адеквацію, о. адеквацією, м. адеквації, к. адекваціє