адеквація

[ɑdɛkʋɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Філософія) –

    У філософії та теорії пізнання — повна відповідність образу, поняття або знання об’єктивній дійсності, що ним відображається; тотожність між суб’єктивним уявленням і об’єктивним станом речей.

  2. (Психологія) –

    У психології — процес або результат досягнення відповідності, збалансованості між індивідуальними потребами, можливостями людини та вимогами навколишнього середовища.

  3. (Біологія) –

    У біології та медицині — пристосування організму, його систем або органів до змін умов зовнішнього або внутрішнього середовища, що забезпечує збереження життєдіяльності; адаптація.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. адеквація, р. адеквації, д. адеквації, з. адеквацію, о. адеквацією, м. адеквації, к. адекваціє

Більше записів