1. Здатність організму, системи чи механізму пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі або нових умов функціонування.
2. У біології — властивість живих організмів набувати ознак, що забезпечують найбільш ефективне існування в певному середовищі.
3. У психології та соціології — здатність людини чи соціальної групи змінювати поведінку, погляди або діяльність відповідно до нових обставин життя.
4. У техніці та програмуванні — властивість пристрою, програми чи системи працювати в різних умовах або взаємодіяти з різними компонентами без суттєвих змін.