АДАМІ́ЗМ, у, чол.
1. Релігійна єресь, що виникла в II–III ст. н. е. в Північній Африці; послідовники цього вчення прагнули відновити первісний стан людства до гріхопадіння, проповідували наготу, спільність майна та відкидали шлюб.
2. У літературознавстві та мистецтвознавстві — те саме, що примітивізм; свідоме наслідування «наївного», первісного, дитячого або архаїчного способу художнього вираження, що імітує нібито «незіпсований» цивілізацією погляд на світ.