Адамі́т1, ч. р. 1. Послідовник ранньохристиянської єресі, що проповідувала повернення до первісного стану Адама в раю, зокрема відкидала шлюб, власність і практикувала наготу під час богослужінь.
2. перен., заст. Людина, яка нехтує загальноприйнятими нормами поведінки, одягу або моралі; голиш, натурник.
Адамі́т2, ч. р., мінер. Мінерал класу арсенатів, прозорий або напівпрозорий, зазвичай зеленого, жовтого чи блакитного кольору; використовується як колекційний камінь.