АД, -у, чол. рід.
1. У релігійних уявленнях: місце, де після смерті перебувають грішники, приречені на вічні муки; пекло. Протилежне — рай.
2. перен. Стан, сповнений нестерпних страждань, мук, жаху; нестерпні умови життя або діяльності.
ад
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Частина мови: іменник (однина) |