Слово вживається в розмовному мовленні та належить до рідковживаної лексики. Воно виражає значення можливості чи припущення, аналогічне до слів “може”, “можливо”, “а що як”. Це підтверджується цитатою: “Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю” (Сл. Гр.), а також іншим прикладом: “Ходім! ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети!” (Л. Укр., І, 1951, 167).
Також це слово може мати значення невпевненості, близьке до “мабуть”, “здається”, що ілюструє рядок: “Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей” (Підс., Загули .., 1960, 67).