Значення
-
АБУНДИ́ЗМ, -у, чол. Релігійний рух (секта), що виник у Франції в XIII столітті; послідовники цього руху вірили в існування двох божественних начал — добра і зла, заперечували церковні таїнства та обряди, проповідували аскетизм і вважали, що матеріальний світ створений дияволом. Назва походить від лат. abundare — «рясніти, бути в надлишку», що пов’язано з уявленнями сектантів про надлишок зла у світі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абундизм, р. абундизму, д. абундизмові, з. абундизм, о. абундизмом, м. абундизмі, к. абундизме