Значення
-
Стан, що виникає внаслідок раптового припинення вживання психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків, нікотину) або ліків, на які в організмі виробилася залежність; характеризується комплексом фізичних та психічних розладів (головний біль, тремор, тривога, безсоння тощо).
-
Утримання від задоволення певних потреб або бажань, зокрема статевих, як свідома поведінка чи складова лікувальної практики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абстиненція, р. абстиненції, д. абстиненції, з. абстиненцію, о. абстиненцією, м. абстиненції, к. абстиненціє