абстрагувати

АБСТРАГУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. 1. У думці відокремлювати істотні ознаки, властивості, зв’язки предмета чи явища від неістотних, другорядних; розглядати предмет чи явище у відриві від конкретних умов, обставин, зв’язків.

2. Узагальнювати, утворювати абстрактне поняття, відволікаючись від конкретних, одиничних ознак.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бо відколи людський розум почав абстрагувати, людина безнадійно шлях природності покинула, і навернути її знову на цей шлях можна, тільки відтявши їй голову. Самі зміркуйте: як може людина руйнувати природу поза собою, не руйнуючи природності в собі?
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: дієслово () |