Словник Української Мови
Буква
АБСОРБУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док., що.
1. Фіз., хім. Поглинати, вбирати в себе газ, рідину або розчинену речовину всією масою чи поверхнею (про тверді тіла або рідини).
2. перен., книжн. Засвоювати, переймати, вбирати в себе (знання, ідеї, культурні впливи тощо).
Приклад 1:
Здатність національної економіки абсорбувати знання й продуктивно їх використовувати буде у все більшій мірі визФ начати економічну силу нації та її добробут. Відкритість суспільства для імпорту різноманітних знань, ідей та інфорФ мації, здатність економіки продуктивно їх використовувати – це те, від чого залежить успішний соціальноФекономічний розФ виток.
— Котляревський Іван, “Енеїда”