АБСОЛЮ́ЦІЯ, ї, жін., книжн., заст. 1. Прощення, відпущення гріхів у християнській церковній практиці; розрішення.
2. юр. Судове виправдання; зняття обвинувачення з підсудного.
абсолюція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |