Значення
-
У римському праві та середньовічній юриспруденції — судове рішення про виправдання обвинуваченого, зняття з нього звинувачення або звільнення від покарання; виправдувальний вирок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абсолюторія, р. абсолюторії, д. абсолюторії, з. абсолюторію, о. абсолюторією, м. абсолюторії, к. абсолюторіє