АБШИ́Т, -у, чол. рід. 1. заст. Письмове звільнення з військової або цивільної служби; відставка. Одержати абшит.
2. діал. Відпустка, звільнення з посади.
Словник Української Мови
Буква
АБШИ́Т, -у, чол. рід. 1. заст. Письмове звільнення з військової або цивільної служби; відставка. Одержати абшит.
2. діал. Відпустка, звільнення з посади.
Приклад 1:
— Прийшов тобі абшит[20]. — Мені абшит?
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”