абсенція

АБСЕ́НЦІЯ, ї, жін., спец. 1. Відсутність особи на робочому місці, засіданні, зборах тощо без поважної причини; прогул.

2. У медицині — короткочасна втрата свідомості або пам’яті, що є симптомом деяких нервових та психічних захворювань (наприклад, епілепсії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |