абрикотин

АБРИКОТИ́Н, -у, чол. 1. Сорт абрикос, що вирізняється великими, соковитими плодами з ніжною шкіркою та високими смаковими якостями; використовується для споживання у свіжому вигляді та для переробки.

2. Рідкісна власна назва, можливо, похідна від слова «абрикос»; уживається як прізвище або географічна назва (наприклад, назва сорту рослин чи місцевості).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |