Словник Української Мови
Буква
АБОРТ, -у, чол.
1. Мед. Штучне або самовільне переривання вагітності в перші 28 тижнів, унаслідок якого плід виходить із матки. Штучний аборт. Самовільний аборт.
2. Біол. Припинення розвитку зародка або плоду в організмі матері, що призводить до його загибелі та викидня.
Приклад 1:
Я завагітніла, і він повіз мене до міста в лікарню… — На аборт? — На аборт.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
…Потiм вона бiгала, метушилась, збирала жiнок, улаштовувала жiночi зiбрання, де говорили: про аборт, про кохання, про право куховарки (Ленiн сказав).
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
— От тiльки я думаю, — сказав вiн, — скiльки тепер аборт коштує? — А вам це для чого?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”